ФЕНОМЕН ЖИТТЄВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ В КОНТЕСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.15421/102202Ключові слова:
життєва перспектива, часова перспектива, життєвий шлях, автопроєктування, життєві домагання, особистість.Анотація
Анотація. У статті проаналізовано поняття «життєвої перспективи» у різних підходах до вивчення означеного феномену. Зазначаються основні теорії, які найбільш повно розкривають концепцію життєвої перспективи. Визначається диференційна різниця у підходу до вивчення питання життєвої перспективи у вітчизняній та зарубіжній психології. Описуються основні зарубіжні теорії, серед яких AAC (assimilative/accommodative coping), MTLD (the motivational theory of lifespan development), SOC (selection, optimisation and compensation), SST(socioemotional selectivity theory). Зазначаються результати метааналізу основних досліджень, що присвячені даному феномену. Розкривається характер взаємозв’язку життєвої перспективами з такими психологічними конструктами як психологічне благополуччя, поведінкові особливості, відповідальність, соціометричні показники та інше. Визначаються основні параметри (глибина, насиченість, структурованість, реалістичність, узгодженість, тривалість та оптимістичність), функції, особливості та структура (ціннісно-смисловий, емоційно-оціночний, когнітивний та організаційно-діяльнісний компоненти) життєвої перспективи. Вказується носії життєвої перспективи, її безперервний взаємозв’язок, вплив та залежність від часової перспективи особистості. Зазначається концепція автопроєктування, в структуру якої включають усвідомлення цілей, ціннісно-смислові утворення, індивідуально-особистісні можливості та соціальні умови, як структурно-логічного блоку в життєвій перспективі особистості. Вказується вплив життєвих домагань та життєвих планів на подальше розгортання життєвих перспектив.
Посилання
& Baltes, P. B., Freund, A. M. (2002). Life-management strategies of selection, optimization and compensation: Measurement by self-report and construct validity. [Journal of Personality and Social Psychology]. Vol. 82(4), 642–662. https://doi.org/10.1037/0022-3514.82.4.642.
Brandtstädter, J. & Renner, G. (1990). Tenacious goal pursuit and flexible goal adjustment: Explication and age-related analysis of assimilative and accommodative strategies of coping. [Psychology and Aging]. Vol. 5, 58–67. doi:10.1037/0882-7974.5.1.58.
Carstensen, L. L., Isaacowitz, D. M., & Charles, S. T. (1999). Taking time seriously: A theory of socioemotional selectivity. [American Psychologist]. Vol. 54, 165–181. doi:10.1037/0003-066x.54.3.165.
Klineberg, S. L. (1974). The present of things future: explorations of time in human experience. Free Press.
Fraisse, P. (1957). Psychologie du temps. Presses Universitaires de France.
Frank, L. K. (1939) Time perspective. [Journal of Social Philosophy]. Vol. 36(4), 293–312.
Fung, H. H., Carstensen, L. L., & Lutz, A. M. (1999). Influence of time on social preferences: Implications for life-span development. [Psychology and Aging]. Vol 14, 595–604. doi:10.1037/0882-7974.14.4.595
Heckhausen, J., Wrosch, C., & Schulz, R. (2010). A motivational theory of life-span development. [Psychological Review]. Vol 117, 32–60. doi:10.1037/a0017668
Kooij, D. T. A. M., Kanfer, R., Betts, M., & Rudolph, C. W. (2018). Future time perspective: A systematic review and meta-analysis. [Journal of Applied Psychology]. Vol 103(8), 867–893. https://doi.org/10.1037/apl0000306
Zimbardo, P. G., Keough, K. A., & Boyd, J. N. (1997). Present time perspective as a predictor of risky driving. [Personality and Individual Differences]. Vol 23, 1007–1023. http://dx.doi.org/10.1016/S0191-8869(97)00113-X
Абульханова-Славская К.А. (1991). Стратегия жизни. М.: Мысль, 301с.
Головаха Е.И. (2001). Жизненные перспективы и ценност¬ные ориентации личности. [СПб: Психология личности в трудах отечественных психологов]. Vol 1, 256-269.
Головаха Е.И., Кроник А.А. (1984). Психологическое время личности. Киев: Наукова думка.
Ковалев В.И. (1988). Категория времени в психологи (личностный аспект). [Критерии материалистической диалектики в психологии под. ред. Л.И. Анциферовой]. Vol 1, 216–230.
Левин К. (2019). Теория поля в социальных науках. Академический проект: Психологические технологии.
Нюттен Ж. (2004). Мотивация, действие и перспектива будущего. М.: Смысл.
Ральникова И. А. (2012). Перестройка системы жизненных перспектив человека в контексте переломных событий : автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора психологических наук : 19.00.01.Томск : [б. и.].
Ральникова Ирина Александровна. (2011). Жизненные перспективы личности в научной парадигме психологического знания. [Известия Алтайского государственного университета] no. 2-1, 53-60.
Титаренко Т. М. (2014). Нариси до соціально-психологічної теорії особистісного життєконструювання. [Психологічні науки: проблеми і здобутки]. Вип. 5, 172-186. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pnpz_2014_5_14
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
