ЕКОПСИХОТЕРПАПІЯ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО ТА ПОСТІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.15421/103104Ключові слова:
екопсихотерапія, екологічна депривація, постінформаційне суспільство, суперстимули, екосвідомість, біофільна ідентичність, техносфера, віртуальна реальністьАнотація
У статті представлено комплексне дослідження екопсихотерапії як інноваційного напрямку психологічної допомоги в умовах переходу до постінформаційного суспільства. Обґрунтовано, що екологічна депривація – втрата сенсорного, тілесного й емоційного контакту з природою – набула масового характеру через домінування техногенного та віртуального середовищ у повсякденному житті сучасної людини. Зазначено, що віртуальні суперстимули, які експлуатують еволюційно вкорінені реакції, поступово витісняють помірні стимули природного середовища, що ускладнює доступ до біофільного досвіду та знижує адаптивні резерви особистості. У відповідь на ці виклики окреслено концептуальні та практичні засади екопсихотерапії як засобу психічного оздоровлення, емоційної стабілізації, екзистенційної інтеграції та реконструкції цілісної ідентичності. Виокремлено три основні формати екопсихотерапевтичної взаємодії: безпосередній (прямий тілесно-чуттєвий контакт із природою), опосередкований (рефлексія репрезентацій природи) та символічний (робота з архетипами, екоустановками, емоційною пам’яттю). Визначено потенціал кожного формату в контексті конкурентної боротьби за увагу людини між природними, техногенними та віртуальними реальностями. Акцентовано на важливості відмежування екопсихотерапії від споріднених концептів (екотерапії, природотерапії, екопсихології, екофасилітації). Зроблено висновок, що екопсихотерапія покликана сприяти психоемоційному та екологічному відновленню сучасної людини шляхом віднайдення нової інтегративної моделі буття у середовищі, що швидко змінюється.
Посилання
Балан С. Інформаційне суспільство як основа концепції інформаційної держави / С. Балан // Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії. – 2024. – Вип. 54. – С. 154–161.
Скребець В. О., Шлімакова І. І. Екологічна психологія : підручник. – К. : Видавничий дім «Слово», 2014. – 456 с.
Буцикін Є. С. Екологічний, феноменологічний, втілений підхід у психотерапії та його значливість для освіти психотерапевтів / Є. С. Буцикін // Філософія освіти. – 2021. – № 27(2). – С. 228–239.
Жукова І. О. Етологія і зоопсихологія в системі підготовки лікаря ветеринарної медицини / І. О. Жукова, О. М. Бобрицька, І. О. Костюк [та ін.] // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Ветеринарні науки. – 2021. – Т. 23, № 102. – С. 60–65.
Соціально-психологічні засади становлення екологічно орієнтованого способу життя особистості : монографія / Ю. М. Швалб, О. Л. Вернік, О. О. Вовчик-Блакитна, О. В. Рудоміно-Дусятська [та ін.] ; за ред. Ю. М. Швалба. – К. : Педагогічна думка, 2015. – 216 с.
Колтун В. С. Розвиток екосистем підтримки малого та середнього бізнесу в Україні / В. С. Колтун, Г. В. Замазєєва, Н. А. Липовська // Публічне управління і адміністрування в Україні. – 2022. – Вип. 32. – С. 76–81.
Лушин П. В., Сухенко Я. В. Системна резильєнтність: екофасилітативна перспектива (на прикладі батьківсько-дитячих стосунків) // Вісник післядипломної освіти. Серія : Соціальні та поведінкові науки ; Управління та адміністрування. – 2025. – Вип. 31. – С. 91–110.
Любинець І. П. Фітотерапевтичні ресурси Яворівського національного природного парку та перспективи їх використання у природотерапії / І. П. Любинець // Науковий вісник НЛТУ України. – 2024. – Т. 34, № 8. – С. 22–28.
Машненков К. Екологічна політика держави в контексті переходу від інформаційного до постінформаційного суспільства / К. Машненков // Державне управління та місцеве самоврядування. – 2017. – Вип. 4. – С. 82–89.
Рудоміно-Дусятська О. В. Психологічні умови екологізації буденної життєдіяльності городянина / О. В. Рудоміно-Дусятська // Актуальні проблеми психології. – 2015. – Т. 7, Вип. 39. – С. 325–332.
Сопівник І. В., Мацола В. А. Соціально-психологічна реабілітація осіб, потерпілих від надзвичайних ситуацій засобами природотерапії // Humanitarian studios: pedagogics, psychology, philosophy. – 2020. – Vol. 11, no. 3. – С. 65–74.
Тоффлер Е. Третя хвиля / Е. Тоффлер ; пер. з англ. А. Євса ; ред. пер. В. Шовкун. – К. : Видавничий дім «Всесвіт», 2000. – 475 с.
Яковлєв М. В., Купка О. В. Метамодерн, пост-постмодерн і світоглядні орієнтири постінформаційного суспільства // Worldview Explications of Modernism and Postmodernism : scientific monograph / Mykhailo Dragomanov State University of Ukraine, ISMA University of Applied Sciences. – Riga : Baltija Publishing, 2023. – Р. 287–302. – https://doi.org/10.30525/978-9934-26-357-6-16
Lewis A. J., Eysenck M. E. W., Tomkins A. J. Supernormal Stimuli: A New Measure of Anticipated Pleasure // Evolutionary Psychological Science. – 2023. – Vol. 9, no. 4. – P. 494–504.
Louv R. Last child in the woods: Saving our children from nature-deficit disorder. – New York : Algonquin Books, 2008. – 416 p.
Summers J. K., Vivian D. N. Ecotherapy – A Forgotten Ecosystem Service: A Review // Frontiers in Psychology. – 2018. – Vol. 9. – Article 1389. – doi: 10.3389/fpsyg.2018.01389.
Yang Y., Kim H., Kang M., et al. The effectiveness of nature-based therapy for community psychological distress and well-being during COVID-19: a multi-site trial // Scientific Reports. – 2023. – Vol. 13. – Article 22370. – https://doi.org/10.1038/s41598-023-49702-0
