ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Анотація

У статті проаналізовано психологічні уявлення про розуміння феноменів професійного вигорання та гендерної ідентичності. Обґрунтовано методологічну основу дослідження, а саме, актуальність теми, предмет, об’єкт, мету, завдання, методи та гіпотези дослідження. Представлено результати емпіричного дослідження про гендерні особливості професійного вигорання науково-педагогічних працівників. Означено: теоретичні методи дослідження, зокрема, методи логіко-психологічного аналізу (систематизація, класифікація, узагальнення, порівняння) – для розкриття гендерних відмінностей професійного вигорання науково-педагогічних працівників; емпіричні методи дослідження, що реалізувалися за допомогою психодіагностичного інструментарію; інтерпретаційні методи, зокрема, аналіз та інтерпретація отриманих результатів; математико-статистичні методи, що включають U-критерій Манна-Уітні. Розглянуто теоретико-методологічну основу дослідження щодо гендерних особливостей професійного вигорання науково-педагогічних працівників. Встановлено гендерні особливості професійного вигорання науково-педагогічних працівників, зокрема, у групі – з андрогінним типом гендерної ідентичності найбільш вираженими при професійному вигоранні є симптоми «тривога і депресія», «незадоволеність собою» та «загнаність в клітку»; у групі – з маскулінним типом, в яких проявляється симптом «редукція професійних обов'язків», «розширення сфери економії емоцій», «емоційна відстороненість», «емоційне виснаження», «деперсоналізація»; а група науково-педагогічних працівників з фемінним типом гендерної ідентичності демонструє – показники за симптомом «редукція професійних досягнень».